Будівельний ринок пропонує величезний асортимент шурупів, які можна купити поштучно та на вагу. Кріплення даного типу виготовляється з різних видів сталі, з різними конструкціями капелюшків, з гострим або свердлоподібним кінчиком. Вироби з дрібною різьбовою нарізкою зазвичай використовують при роботі з металевими елементами, велике різьблення більше підходить для деревини та її похідних.
Щоб зрозуміти, як правильно кріпити саморізи в тому чи іншому випадку, потрібно врахувати всі фактори виконання конкретного завдання. Розглянемо найпоширеніші сфери застосування саморізів. Для роботи з ними використовується звичайний інструментарій: шуруповерт, викрутки, гайкові та торцеві ключі.
Як кріпити саморізами профнастил на даху?
При покупці покрівельного покриття багато споживачів зупиняються на профнастилі, який активно витісняє звичний шифер. Матеріал легкий, порівняно недорогий, нескладний у монтажі. Для його кріплення використовуються виключно покрівельні саморізи, до яких пред’являються такі вимоги:
- наявність шестигранної головки з широкою прес-шайбою, під якою розташовується прокладка ущільнювача з гуми ЕРDМ;
- свердлоподібний наконечник для роботи без попередньої підготовки отворів;
- обов’язкове оцинковане покриття;
- довжина робочого стрижня повинна бути більшою за спільну товщину профільованого листа і обрешітки на 2-3 мм;
- капелюшки саморізів фарбують у колір даху.
Для правильного закріплення профнастилу треба грамотно розрахувати кількість кріплення, оскільки збільшена витрата кріпильних елементів призведе до зниження герметичності та небезпечних деформацій покриття. Оптимальний порядок кріплення виглядає приблизно так:
- саморізи потрібно вкручувати в нижню западину, яка прилягає до решіткової рейки;
- фіксація проводиться строго вертикально по відношенню до рейки;
- відстань між саморізами не повинна перевищувати 500 мм;
- край профлиста кріпляться за кожною другою западиною, а середина – у шахівній послідовності;
- торцеві полотна закріплюються до кожної планки решетування, щоб уникнути зриву від вітрових поривів;
- оптимальна кількість шурупів для кріплення 1 покрівельного листа становить 6-8 шт.
Верхній гребінь дозволяється використовувати для кріплення лише при стиковці двох полотен.
Як кріпити саморізами гіпсокартон на каркас і без нього?
Гіпсокартон зараз широко використовують для вирівнювання внутрішніх поверхонь приміщень, формування перегородок, ніш і виступів. Саморізи є унікальними засобами кріплення, замовити які ви можете на сайті: https://mir-krepezha.com.ua/ua/samorezy.
Практикується три способи кріплення листів ГКЛ:
- На металевий каркас кріплення здійснюється шурупами з дрібним різьбленням (по металу). Для гіпсокартону краще використовувати кріплення з напівпотайним капелюшком, оскільки в подальшому його легко можна приховати за шаром шпаклівки і оброблювана поверхня вийде гладкою. Між саморізами оптимальним вважається відстань 20 см. з глибиною занурення головки в 1 мм.
- Для кріплення гіпсокартону на каркас з дерев’яного бруса найбільш підходящими є шурупи по дереву довжиною 32 мм. Крок розташування кріпильних виробів повинен дорівнювати 15-20 см.
- Кріпити гіпсокартон шурупами можна безпосередньо до стіни. Щоправда, основна конструкція повинна бути виконана тільки з деревини, пінобетону або гіпсопрокату. Попередньо робочу поверхню слід вирівняти. У разі дерев’яної основи застосовуються шурупи з гострим наконечником і широким різьбленням. При роботі з піно-газобетоном і гіпсом саморізи надійніше використовувати в парі з будівельними дюбелями. Для більшої надійності панелі ГКЛ треба розміщувати у шаховому порядку.
За будь-якого способу гіпсокартонної обробки правильно кріпити панелі спочатку по кутах, а потім переходити до прикручування всього периметра. Листи фанери до підлоги, перегородок або стін кріплять аналогічно ГКЛ, тільки з попереднім просвердлюванням отворів.
