Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги (ісмп), є основною проблемою при забезпеченні безпеки пацієнтів, саме тому запобігання їх виникнення має бути пріоритетним завданням для медичних організацій будь-якого профілю. За даними всесвітньої організації охорони здоров’я, з 100 госпіталізованих пацієнтів як мінімум 7 заражаються ісмп. Серед тяжкохворих, лікування яких здійснюється у відділеннях інтенсивної терапії, цей показник збільшується приблизно до 30 випадків ісмп на 100 осіб.
Ісмп нерідко виникають в ситуаціях, коли джерелом патогенних мікроорганізмів для пацієнта є руки медичних працівників. На сьогоднішній день миття рук медичним персоналом або їх обробка за допомогою шкірних антисептиків є найбільш важливими заходами інфекційного контролю, які дозволяють істотно знизити поширення інфекцій, що виникають в ході лікувально-діагностичного процесу в організаціях, що здійснюють медичну діяльність.
Історія питання
Історія гігієни рук медичного персоналу сягає корінням в середину xix ст., коли в акушерських клініках європейських країн спостерігалася найвища летальність внаслідок «післяпологової гарячки». Септичні ускладнення забирали життя близько 30% породіль.
14 у медичній практиці того часу було широко поширене захоплення лікарів препаруванням трупів. При цьому після відвідування анатомічного театру лікарі йшли до пацієнток, не обробивши руки, а просто протерши їх носовою хусткою.
14 існувало безліч різних теорій походження пологової лихоманки, але відкрити справжні причини її поширення вдалося лише віденському лікарю ігнацу філіпу земмельвейсу. 29-річний доктор припустив, що основною причиною післяпологових ускладнень служить контамінація рук медичного персоналу трупним матеріалом. Земмельвейс звернув увагу, що розчин хлорного вапна усуває запах гниття, а значить, може знищити і заразне початок, присутнє в трупах. Наглядовий доктор запропонував здійснювати обробку рук акушерів хлорним розчином, що призвело до зниження летальності в клініці в 10 разів. Незважаючи на це, відкриття ігнаца земмельвейса було відкинуто сучасниками і отримало визнання лише після його смерті.
Гігієна рук є першочерговим заходом, що довела високу ефективність в запобіганні ісмп і поширення антимікробної резистентності патогенних мікроорганізмів. Однак навіть сьогодні проблема обробки рук медичного персоналу не може вважатися вирішеною до кінця. Дослідження, проведені вооз, показали, що недостатнє дотримання правил гігієни рук медичними працівниками спостерігається як в розвинених, так і в країнах, що розвиваються.
Згідно з сучасними уявленнями передача збудників ісмп відбувається різними шляхами, але найбільш поширеним фактором передачі є контаміновані руки медичних працівників. При цьому інфікування за допомогою рук персоналу відбувається при наявності ряду наступних умов :
1) присутність мікроорганізмів на шкірних покривах пацієнта або предметах його найближчого оточення;
2) контамінація рук медичних працівників патогенами при прямому контакті з шкірою пацієнта або оточуючими його предметами;
3) здатність мікроорганізмів до виживання на руках медичного персоналу як мінімум кілька хвилин;
4) некоректне виконання процедури обробки рук або ігнорування даної процедури після контакту з пацієнтом або його предметами найближчого оточення;
5) прямий контакт контамінованих рук медичного працівника з іншим пацієнтом або предметом, який вступить в прямий контакт з даним пацієнтом.
Мікроорганізми, пов’язані з наданням медичної допомоги, досить часто можна виявити не тільки на поверхні інфікованих ран, але і на ділянках абсолютно здорової шкіри. Щодня близько 10 6 шкірних лусочок з життєздатними мікробами відлущуються, контамінуючи натільну і постільну білизну пацієнтів, приліжкові меблі та інші об’єкти. Після прямого контакту з пацієнтом або предметами навколишнього оточення мікроорганізми можуть виживати на руках медичних працівників протягом досить тривалого часу, найчастіше від 2 до 60 хвилин.
Руки медичного персоналу можуть бути заселені представниками власної, резидентної, мікрофлори, а також контамінуватися потенційними патогенами (транзиторною мікрофлорою) під час виконання різних маніпуляцій, що має велике епідеміологічне значення. У багатьох випадках збудники гнійно-септичних інфекцій, що виділяються від пацієнтів, не виявляються ніде, крім рук медичних працівників.
Правила обробки рук медичного персоналу
У російській федерації правила обробки рук медичного персоналу регламентовані санпін 2.1.3.2630-10 «санітарно-епідеміологічні вимоги до організацій, що здійснюють медичну діяльність» . Залежно від характеру виконуваної медичної маніпуляції і необхідного рівня зниження мікробної контамінації шкіри медичний персонал повинен здійснювати гігієнічну обробку рук або так звану обробку рук хірургів.
Для досягнення ефективного рівня знезараження шкіри рук медичні працівники повинні дотримуватися таких вимог :
1. Мати коротко підстрижені натуральні нігті без лакового покриття.
Слід розуміти, що саме по собі застосування лаку для нігтів не призводить до підвищеної контамінації рук, проте потрісканий лак ускладнює процес видалення мікроорганізмів. Лак темних кольорів може приховувати стан піднігтьового простору, що призводить до недостатньо якісної обробки. Крім того, використання лаку для нігтів може викликати небажані дерматологічні реакції, наслідком яких нерідко є вторинне інфікування. Процедура виконання манікюру досить часто супроводжується появою мікротравм, які легко можуть інфікуватися. З цих же причин медичним працівникам неприпустимо носити штучні нігті.
2. Не носити на руках під час роботи кільця, персні та інші прикраси. Перед проведенням хірургічної обробки рук також необхідно зняти наручний годинник, браслети та інші аксесуари.
Прикраси на руках можуть призводити до підвищеної контамінації шкірних покривів і утруднення видалення мікроорганізмів, біжутерія і ювелірні прикраси ускладнюють процес надягання рукавичок, а також збільшують ймовірність їх пошкодження.
Згідно санпін 2.1.3.2630 — 10 існують два види знезараження рук медичних працівників-гігієнічна обробка рук і обробка рук хірургів.
Гігієнічну обробку рук необхідно проводити в наступних випадках:
Перед безпосереднім контактом з пацієнтом;
Після контакту з непошкодженою шкірою пацієнта (наприклад, при вимірюванні пульсу або артеріального тиску);
Після контакту з секретами або екскретами організму, слизовими оболонками, пов’язками;
Перед виконанням різних маніпуляцій по догляду за пацієнтом;
Після контакту з медичним обладнанням та іншими об’єктами, що знаходяться в безпосередній близькості від пацієнта;
Після лікування пацієнтів з гнійними запальними процесами, а також після кожного контакту із забрудненими поверхнями та обладнанням.
Існують два способи гігієнічної обробки рук: миття милом і водою для видалення забруднень і зниження кількості мікроорганізмів, а також обробка шкірним антисептиком для зниження кількості мікроорганізмів до безпечного рівня.
Для миття рук застосовують рідке мило, дозоване за допомогою диспенсера. Слід уникати використання гарячої води, тому що це може збільшити ризик виникнення дерматиту. Якщо кран не забезпечений ліктьовим приводом, необхідно використовувати рушник, щоб закрити його. Для висушування рук застосовують індивідуальні чисті тканинні або паперові рушники переважно одноразового використання.
Гігієнічну обробку рук (без їх попереднього миття) шкірним антисептиком проводять шляхом втирання його в шкіру кистей рук в кількості, рекомендованій інструкцією із застосування, приділяючи особливу увагу кінчиків пальців, шкірі навколо нігтів і між пальцями. Важливою умовою ефективної гігієнічної обробки рук є підтримка їх у вологому стані протягом рекомендованого часу експозиції. Витирати руки після обробки не слід.
До відома
Шкірні антисептики на основі спирту показують бо льшуюЕфективність в порівнянні з антисептиками на водній основі, в зв’язку з чим їх використання краще при відсутності умов, необхідних для миття рук, або в режимі дефіциту робочого часу.
Обробка рук хірургів проводиться всіма медичними працівниками, які беруть участь в проведенні оперативних втручань, пологів і катетеризації магістральних судин. Хірургічна антисептика рук включає в себе два обов’язкових етапи :
1. Миття рук милом і водою протягом 2 хвилин з подальшим висушуванням стерильним тканинним рушником або серветкою.
На даному етапі рекомендується використовувати санітарно-технічні пристрої та ліктьові дозатори, управління якими здійснюється без допомоги кистей рук. У разі застосування щіток, що не є обов’язковою умовою, слід робити вибір на користь або стерильних м’яких одноразових щіток, або щіток, здатних витримувати стерилізацію методом автоклавування. Користуватися щітками слід тільки для обробки навколонігтьових областей при першій дезінфекції рук протягом робочої зміни.
2. Обробка шкірним антисептиком кистей рук, зап’ясть і передпліч.
Необхідно підтримувати руки у вологому стані протягом усього рекомендованого часу обробки. Після витримування експозиції шкірного антисептика витирати руки забороняється. Необхідна для обробки кількість конкретного засобу, час його впливу і кратність застосування визначаються рекомендаціями, викладеними в доданих до нього інструкціях. Стерильні рукавички надягають відразу після повного висихання антисептика на шкірі рук.
Для хірургічної обробки рук можуть використовуватися ті ж препарати, що і для гігієнічної. Однак дуже важливо застосовувати шкірні антисептики, що мають виражену залишкову дію.
Заповнення дозаторів для мила або шкірного антисептика виробляють тільки після їх дезінфекції, промивання водою і висушування. Перевагу слід віддавати ліктьовим дозаторів і дозаторів, що працюють на фотоелементах.
Шкірні антисептики для обробки рук повинні бути легко доступні на всіх етапах лікувально-діагностичного процесу. У підрозділах з високою інтенсивністю догляду за пацієнтами і високим навантаженням на персонал дозатори з шкірними антисептиками повинні розміщуватися в зручних для застосування медичними працівниками місцях (біля входу в палату, біля ліжка хворого та ін.). Слід також передбачити можливість забезпечення медичних працівників індивідуальними флаконами шкірного антисептика невеликих обсягів (до 200 мл).
Профілактика професійних дерматитів
Багаторазова обробка рук в ході виконання трудових обов’язків медичним персоналом може призводити до подразнення шкірних покривів, а також виникнення дерматиту — одного з найбільш широко поширених професійних захворювань медичних працівників. Найбільш часто зустрічається шкірної реакцією є ірритативний контактний дерматит, який проявляється такими симптомами, як сухість, подразнення, свербіж, а в деяких випадках розтріскування шкіри. Другий тип шкірної реакції-алергічний контактний дерматит, що зустрічається набагато рідше і представляє собою алергію на певні інгредієнти в засобі, використовуваному для антисептики рук. Прояви і симптоми алергічного контактного дерматиту можуть бути різноманітними і варіювати від легких і локалізованих до важких і генералізованих. У найбільш важких випадках алергічний контактний дерматит може супроводжуватися утрудненням дихання і деякими іншими симптомами анафілаксії.
Ірритативний контактний дерматит, як правило, пов’язаний із застосуванням йодофорів в якості шкірних антисептиків. До інших антисептичних компонентів, які здатні викликати контактний дерматит, у міру зменшення частоти випадків, відносять хлоргексидин, хлорксиленол, триклозан і спирти.
Алергічний контактний дерматит зустрічається при використанні для обробки рук засобів, що містять четвертинні сполуки амонію, йод або йодофори, хлоргексидин, триклозан, хлорксиленол і спирти.
Є велика кількість даних, отриманих в різних дослідженнях, про найкращу переносимості шкірою рук спиртовмісних антисептиків.
Алергічні реакції та подразнення шкіри рук медичного персоналу викликають відчуття дискомфорту, тим самим погіршуючи якість надання медичної допомоги, а також підвищують ризик передачі пацієнтам збудників ісмп у зв’язку з наступними причинами:
Внаслідок пошкодження шкіри можлива зміна її резидентної мікрофлори, колонізація стафілококами або грамнегативними мікроорганізмами;
При проведенні процедури гігієнічної або хірургічної обробки рук не досягається необхідний рівень зниження числа мікроорганізмів;
В результаті дискомфорту та інших неприємних суб’єктивних відчуттів у медичного працівника, у якого спостерігаються шкірні реакції, виникає тенденція уникати обробки рук.
Поради
З метою недопущення розвитку дерматитів медичному персоналу необхідно дотримуватися ряду наступних додаткових рекомендацій :
1) не вдаватися до частого миття рук з милом відразу перед або після використання спиртовмісного засобу. Миття рук перед обробкою антисептиком необхідно тільки в тому випадку, якщо на шкірі є видимі забруднення;
2) при митті рук варто уникати використання дуже гарячої води, тому що це може привести до травматизації шкіри;
3) при використанні одноразових рушників дуже важливо промокати шкіру, а не терти її, щоб уникнути утворення тріщин;
4) не варто надягати рукавички після обробки рук до повного їх висихання з метою зниження ризику розвитку шкірного подразнення;
5) необхідно регулярно використовувати креми, лосьйони, бальзами та інші засоби догляду за шкірою рук.
Однією з основних заходів профілактики розвитку професійного дерматиту у медичних працівників є зниження частоти впливу на шкіру рук мила та інших дратівливих миючих засобів шляхом широкого впровадження в практику антисептиків на основі спирту, що містять різні пом’якшувальні добавки. Згідно з рекомендаціями вооз, використання в медичній організації спиртовмісних засобів для гігієни рук переважно за умови їх наявності, оскільки даний вид антисептиків має ряд переваг, таких як широкий спектр антимікробної активності, в т.ч. Щодо вірусів, невеликий час експозиції, хороша переносимість шкірою.
Проблема дотримання медичним персоналом правил гігієни рук
Численні епідеміологічні дослідження прихильності (комплаентності) медичного персоналу до рекомендованих правил гігієни рук показують незадовільні результати. В середньому частота дотримання медичними співробітниками вимог до обробки рук становить всього 40 %, а в ряді випадків і набагато нижче. Цікавим фактом є те, що лікарі і молодший медичний персонал набагато частіше, ніж медичні сестри не дотримуються рекомендації по антисептиці шкіри рук. Найбільш високий рівень комплаентності спостерігається у вихідні дні, що, мабуть, пов’язано зі значним зниженням робочого навантаження. Більш низький рівень гігієни рук реєструється у відділеннях інтенсивної терапії, а також в періоди напруженого догляду за хворими, тоді як найвищий рівень спостерігається в дитячих відділеннях.
Очевидними бар’єрами для належного виконання рекомендацій по обробці рук медичним персоналом є шкірні алергічні реакції, низька доступність засобів для антисептики рук і умов для її проведення, пріоритетність заходів по догляду за пацієнтом і надання йому медичної допомоги, використання рукавичок, дефіцит робочого часу і високе професійне навантаження, забудькуватість медичних працівників, відсутність елементарних знань існуючих вимог, непорозуміння ролі обробки рук в профілактиці ісмп.
Заходами, спрямованими на поліпшення практики гігієни рук в медичній організації, повинні бути широкі освітні програми серед персоналу з питань обробки рук, контроль за застосуванням отриманих знань у професійній діяльності, розробка письмових рекомендацій з питань антисептичної обробки при виконанні різних маніпуляцій, зниження робочого навантаження на медичних працівників, створення належних умов для гігієни рук, забезпечення персоналу не тільки антисептиками, але й засобами догляду за шкірою, різні адміністративні заходи, санкції, підтримка і заохочення співробітників, якісно виконують обробку рук.
Впровадження в організаціях, що здійснюють медичну діяльність, сучасних антисептиків, засобів догляду за шкірою та обладнання дляГігієни рук, а також широких освітніх програм для медичного персоналу абсолютно виправдано. Дані численних досліджень показують, що економічні витрати, пов’язані з лікуванням 4-5 випадків ісмп середнього ступеня тяжкості, перевищують річний бюджет, необхідний для придбання засобів гігієни рук для всієї лікувально-профілактичної організації (лпо).
Медичні рукавички
Ще одним аспектом, пов’язаним з гігієною рук медичного персоналу, є використання медичних рукавичок . Рукавички значно зменшують ймовірність професійного зараження при контакті з пацієнтами або їх виділеннями, знижують ризик контамінації рук медичного персоналу транзиторною мікрофлорою і подальшої її передачі пацієнтам, перешкоджають інфікуванню пацієнтів мікроорганізмами, які є частиною резидентної флори рук медичних працівників. Створюючи додатковий бар’єр для потенційно патогенних агентів, рукавички одночасно є засобом захисту як медичного працівника, так і пацієнта.
Використання рукавичок є важливим компонентом системи універсальних запобіжних заходів та інфекційного контролю в лпо. Однак медичний персонал нерідко нехтує застосуванням або зміною рукавичок навіть в тих випадках, коли для цього є чіткі показання, що значно збільшує ризик передачі інфекції як самому медичному працівнику, так і від одного пацієнта до іншого за допомогою рук персоналу.
Згідно з існуючими вимогами санітарного законодавства рукавички необхідно надягати у всіх наступних випадках :
Є можливість контакту з кров’ю або іншими біологічними субстратами, потенційно або явно контамінованими мікроорганізмами;
Існує можливість контакту зі слизовими оболонками або пошкодженою шкірою пацієнта.
У разі забруднення рукавичок кров’ю або іншими біологічними рідинами щоб уникнути забруднення рук в процесі зняття рукавичок слід прибрати видимі забруднення тампоном або серветкою, змоченою розчином дезинфікуючого засобу або шкірного антисептика. Використані рукавички піддають дезінфекції та утилізують разом з іншими медичними відходами відповідного класу.
Значна ефективність рукавичок у запобіганні забрудненню рук медичного персоналу та зниженні ризику передачі мікроорганізмів при наданні медичної допомоги була підтверджена в клінічних дослідженнях. Однак медичні працівники повинні усвідомлювати той факт, що рукавички не можуть забезпечити повний захист від мікробної контамінації рук. Мікроорганізми здатні проникати через найдрібніші дефекти, пори і отвори в матеріалі, а також потрапляти на руки персоналу під час процедури зняття рукавичок. Проникнення рідин всередину рукавичок найчастіше спостерігається в області кінчиків пальців, особливо великого. При цьому подібні ситуації помічають лише 30% медичного персоналу. У зв’язку з даними обставинами до надягання рукавичок і відразу після їх зняття необхідно обов’язково здійснювати антисептичну обробку рук.
Рукавички є виробами медичного призначення одноразового застосування, тому їх деконтамінація і повторна обробка не рекомендуються. Даної практики слід уникати в т. Ч. В організаціях, що здійснюють медичну діяльність, де рівень матеріальних ресурсів є низьким, а запас рукавичок обмежений.
Виділяють наступні основні види медичних рукавичок :
Оглядові (діагностичні) рукавички;
Хірургічні рукавички, мають анатомічну форму, що забезпечують якісний обхват зап’ястя;
Спеціального призначення (для використання в різних галузях медицини): ортопедичні, офтальмологічні і т. Д.
З метою полегшення процесу надягання рукавичок виробники використовують різні речовини. Найчастіше застосовують тальк, що містить крохмаль пудру, оксид магнію та ін. Не слід забувати, що використання опудрених рукавичок може призводити до зниження тактильної чутливості. Небажано потрапляння перчаточной пудри в ранову область, оскільки описані випадки післяопераційних ускладнень внаслідок реакцій гіперчутливості у хворих. Не рекомендується застосування опудрених рукавичок і в стоматологічній практиці, тому що це може викликати неприємні відчуття в порожнині рота пацієнта.
До медичних рукавичок пред’являються наступні вимоги :
Повинні щільно прилягати до руки протягом усього часу їх використання;
Повинні не викликати стомлення рук і відповідати розміру кисті медичного працівника;
Повинні зберігати хорошу тактильну чутливість;
Матеріал, з якого виготовлені рукавички, а також речовини, що застосовуються для їх опудрювання, повинні бути гіпоалергенними.
Дотримання сучасних вимог до гігієни рук медичного персоналу здатне значно підвищити якість надання медичної допомоги в лпо за рахунок значного зниження ризику інфікування пацієнтів ісмп.
Література
1. Афіногенов г. Є., афіногенова а. Г. Сучасні підходи до гігієни рук медичного персоналу // клінічна мікробіологія та антимікробна хіміотерапія. 2004. Т. 6. № 1. С. 65-91.
2. Гігієна рук і використання рукавичок в лпу / под ред .академіка рапн л. П. Зуєвої. Спб., 2006. 33 с.
2. Опімах і. В.історія антисептики — боротьба ідей, честолюбства, амбіцій… // медичні технології. Оцінка і вибір. 2010. № 2. С. 74-80.
3. Керівництво вооз з гігієни рук в охороні здоров’я: резюме, 2013. Режим доступу: http: / / www . Who . Int / gpsc /5 may / tools /9789241597906/ ru / . Дата звернення: 01.11.2014.
4. Санпін 2.1.3.2630 — 10»санітарно-епідеміологічні вимоги до організацій, що здійснюють медичну діяльність».
Дубель е. В., зав. Епідеміологічним відділом, лікар-епідеміолог буз во «вологодська міська лікарня № 1″; гулакова л. Ю., головна медична сестра буз во » вологодська міська лікарня № 1»
Запобігти поширенню захворювань і мікробів можливо за допомогою такої простої процедури, як обробка рук. Рівні обробки рук залежать від рівня контакту людини з потенційною небезпекою, а також здійснюваних ним професійних дій. Правила подібної дезінфекції повинні бути знайомі не тільки кожному професійному медичному працівнику, а й простому обивателю.
Види мікрофлори
Яким методом проводиться обробка рук? рівні обробки рук залежать від завдань і робіт, які виконує медичний співробітник. Оскільки повністю очистити шкіру від патогенних бактерій не представляється можливим, дезінфекція її повинна здійснюватися на постійній основі. Для загального ознайомлення необхідно привести базову класифікацію мікрофлори:
Необхідно відзначити, що на шкірі рук існують найбільш проблемні ділянки, очистити які від подібних забруднень досить проблематично. До них відносяться валики біля нігтів і простір під нігтями, а також проміжки між пальцями.
Перші способи обробки рук з’явилися і почали застосовуватися ще в середині 19 століття. Так, спочатку для дезінфекції використовувався розчин фенолу. В даний час прийнято практикувати дещо інші методи.
Класифікація способів дезінфекції шкіри
Отже, як саме проводиться класифікація такої процедури, як обробка рук? рівні обробки рук представлені трьома видами маніпуляцій:
- звичайна обробка.
- гігієнічна обробка.
- хірургічна обробка.
Розберемо особливості проведення кожного способу трохи докладніше.
Перший ступінь
Звичайне миття є найпростішим і доступним методом очищення. Його завдання-усунути бруд і ряд бактерій, що переносяться від брудних поверхонь і інфікованих людей. Медичні фахівці миють руки перед початком роботи, після прийому пацієнта, переодягання, а також переходу в інший кабінет або на інше місце роботи. Для процедури може бути використано:
Ефективність простого миття становить не більше 70 відсотків при дворазовому повторенні і не більше 40 відсотків при одноразовому. Перед процедурою рекомендується зняти всі ювелірні прикраси і годинник, а засіб для чищення ретельно втирати в шкіру, потім повністю змити і повторити маніпуляції. Використовуване мило не повинно мати в складі додаткових ароматизаторів або барвників, воно повинно бути нейтральним.
Другий ступінь
Обробка рук медперсоналу часто проводиться гігієнічним методом. Здійснюється вона, як правило, в наступних випадках:
Подібна гігієнічна обробка має на увазі два етапи. На першій стадії здійснюється класичне миття рук,Відбувалися тією ж особою, якій належить дія, що позначається дієсловом-присудком. Це знаходить місце в особистих реченнях, в яких дієприслівник і дієслово позначають дію підмета. Так: конструктор, демонтуючи креслення, роз’яснював особливості нової моделі. Тут демонстрував і роз’яснював конструктор.
Крім особистих пропозицій, дієприслівник також допустимо в безособових пропозиціях за умови приналежності обох дій одній особі.
Розповідаючи про це, мені хочеться нагадати…
Такі звороти зустрічаються в художніх творах і в науковій мові.
На прикладі м.горького: нез’ясовно добре плисти по волзі осінньої ночі, сидячи на кормі баржі, біля керма; не люблячи – неможливо зрозуміти життя. Я відчув, що тільки дуже міцно, дуже пристрасно люблячи людину можна почерпнути в цій любові силу для того, щоб знайти і зрозуміти сенс життя;
На прикладі академіка і. П. Павлова: досліджуючи день у день умовні рефлекси, можна досить точно заздалегідь передбачити наступ судом;
Таким чином, не претендуючи на абсолютну точність положення, треба приймати, що великі півкулі є найголовнішим органом умовних рефлексів.
Дієприслівник може бути підпорядкований інфінітиву за умови, що дії позначаються дієприслівником і інфінітивом, належать одній особі.
На прикладі і. П. Павлова: таким чином, мета-видаливши частину півкуль, бачити зникнення фікцій віддаленої частини із загальної діяльності півкуль
— покривається на перших порах відгомоном операційного удару по всій масі півкуль. На ньому [фізіолога] лежить постійний обов’язок, спираючись на теперішні успіхи природознавства і надзвичайне збільшення сучасних технічних засобів, намагатися вишукувати для тієї ж мети інші прийоми, не так віддалені від недосяжного досконалості досліджуваного ним приладу.
Ще рідше дієприслівник буває підпорядковане причастя, але все ж такі випадки зустрічаються в художніх творах. Герцен: поважний охоронець тиші гордо відправився під арку, як павук, що повертається в темний кут, закусивши мушиними мізками. Горький «справа артамонових»: ці маленькі задоволення кілька примиряли його з безліччю образ, які він відчував з боку жвавих людей, все більш міцно забирали справу в свої чіпкі руки, відсуваючи його в сторону, на самотність; горький, каронин:
Одного разу цей агафонов, маленький, русявий чоловік, який писав свої розповіді, хвилюючись до ридань, захворів…
Помилками у використанні дієприслівників є їх вживання в залежності від дієслова тоді, коли дієприслівник і дієслово представляють дії різних осіб, наприклад: увійшовши в кімнату, мати стояла біля вікна.
Тут увійшовши є дією мовця (=коли я увійшов до кімнати), а стояла мати. Неприпустимість таких оборотів, крім того, що вони не прийняті в російській мові, пояснюється також тим, що вони призводять до двозначності внаслідок можливості приписати дію, що позначається дієприслівником, особі, яка виступає підметом пропозиції: наприклад, якби ми фразу:
Коли я повернувся додому, бабуся нагодувала мене обідом замінили конструкцією з дієприслівником: повернувшись додому, бабуся нагодувала мене обідом, то склалося б враження, що повернулася додому бабуся.
Помилки цього роду досить часто зустрічаються в учнівських роботах, наприклад: якось сидячи ввечері вдома, до нас увійшов незнайома людина;
Пропрацювавши три місяці, батька перевели в пензу; провчившись в школі чотири роки, у мене з’явилося бажання вчитися далі; двері закривалися щільно, боячись, щоб до вух барині не докотилися звуки з вулиці. Іноді такі звороти проникають в друк: кніппер, » кілька слів про чехова»: і коли помітили, як, слухаючи його, у мене горіли очі і щоки, милого студента тихо видалили з нашого будинку.
Особливо коштують аналогічні обороти, що зустрічаються зрідка у класиків переважно першої половини xix ст. (пушкін, лермонтов, герцен, л. Толстой).
У них така синтаксична конструкція підтримувалася впливом французької мови. На це звертав увагу ще ломоносов, який писав в «російській граматиці»: «вельми погрішать ті, які за властивостями чужих мов дієприслівники від дієслів особистих особами поділяють. Бо дієприслівник має в особі узгодитися з головним дієсловом особистим, на якому всієї мови складається сила: ідучи в школу, зустрівся я з приятелем; написавши грамотку, посилаю за море. Але багато хто в противність сему пишуть: ідучи я в школу, зустрівся зі мною приятель; написавши я грамотку, він приїхав з моря; що вельми неправильно і прикро слуху, що відчуває праве російське твір»
Ось приклади таких не допускаються оборотів з творів герцена і
Л.толстого: все це було зроблено, під’їжджаючи до села; виїхавши з вятки, мене довго мучило спогад про р.*; пройшовши в хвіртку, п’єра обдало жаром, і він мимоволі зупинився.
Заслуговує на увагу позначення часу дієприслівником досконалого виду.
Зазвичай дієприслівник досконалого виду позначає дію, що передує дії дієслова. Це буває завжди, коли дієприслівник стоїть попереду дієслова: гіркий «в людях»: коротко розповівши мені про життя і смерть пушкіна, вона запитала, посміхаючись…; запустивши палець за комірець, кухар сердито відтягує його… Зазвичай попереднє дію позначає і дієприслівник, що стоїть після дієслова: горький: «як хлопчиська він мене вчить» – ображено подумав петро, провівши його (= подумав, коли проводив); вона пішла з кухні, кинувши на стіл пучок моркви (= спочатку кинула, потім пішла); кочегар продовжував, сунувши за щоку шматок цукру (=продовжував після того, як сунув в рот шматок цукру).
Але коли дієприслівник стоїть після дієслова, воно може виражати і інші відносини з дієсловом за часом. Так, воно іноді позначає одночасне з дієсловом дію. У такому випадку дієприслівник має значення, аналогічне перфективному значенню минулого часу, коли на перший план виступає не вчинення дії, а збереження його результату: горький: батько пішов під руку з яковом, мовчазно опустивши голову (= опустив голову і продовжував залишатися з опущеною головою); петро сидів на стільці, міцно притиснувши потилицю до стіни (=притиснув і не забирав); він читав книги навіть на вулиці, — йде по панелі, закривши обличчя книгою, і штовхає людей.
Нарешті, є випадки, коли стоїть після дієслова дієприслівник позначає подальшу дію; при цьому можна намітити дві групи прикладів:
А) дієприслівник позначає наслідок тієї дії, яке виражено дієсловом: горький: десь близько вдарив грім, налякавши всіх (=вдарив і налякав); під казанню села на камінь, проломивши днище, велика баржа з перським товаром (= села на камінь і внаслідок цього проломила). Я підрубав один, два кола — — стіна закачалася, тоді я вліз на неї, вхопився за верх… І вся смуга тину впала, покривши мене майже до голови
(=впала і покрила).
Б) дієприслівник позначає дію, не обов’язково випливає з дії дієслова, а зазвичай швидко наступне за ним. Горький: я сів на підлогу, підклавши під себе кулаки … (= сів і підклав); він кинув цигарку на землю, розтоптавши її двома ударами ноги
(=кинув і після цього розтоптав).
Такі відтінки часу у дієприслівника розвиваються в російській мові порівняно недавно і, цілком ймовірно, це відбувається під впливом порядку слів, так як дієслова досконалого виду позначають різночасно вчиняються дії, наступні одне за іншим в тому порядку, в якому розташовані дієслова (дістав книгу, прочитав її, передав товаришеві).
Ряд дієприслівників близький за значенням до прислівників, утвореним від дієприкметників: благаючи-благально погрожуючи-загрозливо хвилюючи-хвилююче засліплюючи-осліплююче обурюючись-обурено
Відмінність дієприслівників від таких прислівників зводиться до того, що перші позначають додаткову дію: (дитина говорив, благаючи пустити його на спектакль), а друге має обставинне значення і вказує, як або з яким видом проводиться дія, близьке до оборотів орудного відмінка з приводом з: з благанням або з видом благання, з загрозою або з загрозливим видом: гіркий: дитина дивився благально на матір; вони [очі] дивляться на все навколо недовірливо і очікувано; софрон часто і загрозливо кричав: логіка! тут і розмовляли по-особливому-коротко, застережливо… Крутячи в руках поношені документи, вони то загрозливо, то безнадійно вигукували: «товариш начальник!» павлік витер губи і відвернувся зухвало… Він дивився на неї з перевагою і вичікує… Він посміхнувся подбадривающе і захоплено…
Такі прислівники, як хвилююче, засліплююче, в поєднанні з прикметниками виражають якісну характеристику і вказують на високий ступінь якості: хвилююче прекрасні мелодії чайковського; залиті вогнями фонтани засліплююче яскраві й барвисті.
Відмінність між додатковою дією і обставиною спостерігається також у випадках, коли дієприслівник переходить в прислівник, і внаслідок цього, поряд з дієприслівником, є прислівник,Робочого розчину сульфахлорантину необхідний 1 гр. Сульфахлорантину) — з експозицією 60 хвилин;
0,2% розчин сульфахлорантину (для приготування 1 літра 0,2% робочого розчину сульфахлорантину необхідно 2 гр. Сульфахлорантину) — з експозицією 60 хвилин;
Приготування вихідного розчину хлорного вапна
Вихідний (матковий) 10% розчин хлорного вапна готують наступним чином:1кг сухого порошку хлорного вапна розчиняють у воді, обсяг доводять до 10 літрів(1 відро) і відстоюють 24 години, зливають з осаду. З основного освітленого розчину готують робочі розчини необхідних концентрацій, керуючись наступною формулою:
Де б-кількість (г) активного хлору в робочому розчині;
А-кількість (г) активного хлору в основному освітленому розчині, яке необхідно додати для приготування 100 мл робочого розчину.
Якщо необхідно приготувати 1л робочого розчину, то отриману цифру збільшують в 10 разів, а якщо 10 л — то в 100раз. Наприклад: в основному освітленому розчині міститься 5% активного хлору або 5г в 100мл (а). Необхідно приготувати 0,5% робочий розчин або 0,5 г в 100мл (б)
Х=0,5х100х 100=100мл
Тобто, до 100 мл основного розчину слід додати 900 мл води.
Розчини гіпохлориту кальцію готують за аналогічною схемою, а розчини хлораміну готують заданою концентрацією безпосередньо перед їх застосуванням.
Інструкція про правила миття посуду
1.миття столового посуду ручним способом виробляють в 3-х секційної ванні в наступному порядку:
Видалення залишків їжі щіткою або дерев’яною лопаткою в спеціальні бачки для відходів;
Миття у воді з температурою не нижче 40 с з додаванням миючих засобів в першій секції ванни;
Ополіскування посуду в другій секції ванни, гарячою проточною водою з температурою не нижче 65 с за допомогою гнучкого шланга з душовою насадкою;
Просушування посуду на гратчастих полицях, стелажах.
2.миття кухонного посуду виробляють в 2-х секційних ваннах при наступному режимі:
Механічне очищення від залишків їжі;
Миття щітками у воді з температурою не нижче 40 с з додаванням миючих засобів;
Ополіскування проточною водою з температурою не нижче 65 с
Є обов’язковою процедурою перед вчиненням будь-якої дії з пацієнтом. Для обробки використовуються різні засоби і препарати, які не вимагають довгих витрат за часом і схвалені комітетом фармакології російської федерації.
Для чого потрібна дезінфекція
Гігієнічна обробка рук являє собою дезінфікуючу процедуру, яка попереджає захищаючи не тільки сам персонал, але і пацієнтів. Мета обробки-нейтралізація мікробів, які знаходяться на шкірі людини після контактування із зараженим об’єктом або ж є складовою природної флори шкірних покривів.
Існує два види процедури: обробка рук гігієнічна і хірургічна. Перша обов’язкова до контактування з хворим, особливо якщо він повинен піддатися хірургічного втручання. Гігієнічна обробка рук персоналу обов’язково повинна проводитися після контакту зі слиною, а також кров’ю. Дезінфекцію потрібно здійснювати до того, як надіті стерильні рукавички. Можна мити руки спеціальним милом з ефектом антисептика або протирати шкіру засобом з вмістом спирту.
Коли потрібно проводити гігієнічну обробку
Гігієнічна обробка рук медперсоналу обов’язкова в наступних ситуаціях:
- після проведення терапії хворих, у яких діагностовано запальний процес з виділенням гною.
- після контакту з приладами і будь-яким іншим об’єктом, розташованим поруч з пацієнтом.
- після кожного зіткнення із забрудненими поверхнями.
- після контакту зі слизовими людини, його екскретами і
- після зіткнення з шкірними покривами хворого.
- перед тим, як виконувати процедури по догляду за потерпілим.
- перед кожним контактом з хворим.
Правильно проведена гігієнічна обробка має на увазі миття мильними засобами і проточною водою з метою позбавлення від забруднень і зменшення числа мікроорганізмів. Крім того, обробка рук гігієнічним способом — це і процедури обробки шкіри антисептичними засобами, які сприяють зниженню кількості бактерій до мінімального безпечного рівня.
Що застосовують для обробки
Для миття рук медперсоналу ідеально підходить мило в рідкому вигляді, яке дозується за допомогою диспансеру. Не рекомендується користуватися гарячою водою через збільшення ризику появи дерматиту. Обов’язково потрібно користуватися рушником, щоб закрити кран, не оснащений ліктьовим приводом. Для того щоб висушити чисті руки, слід застосовувати рушники з паперу одноразового використання (або ж індивідуальні з тканини).
Гігієнічна обробка рук, алгоритм якої включає в себе кілька нескладних етапів, може проводитися за допомогою шкірного антисептика. В цьому випадку попереднє миття милом не обов’язково. Засіб втирається в шкіру кистей в тій кількості, яка вказана на упаковці антисептика. Особлива увага приділяється пальцях, шкірі між ними і ділянкам навколо нігтів. Обов’язкова умова для досягнення потрібного ефекту — підтримування рук у вологому стані протягом певного часу (зазвичай воно вказується на засобі). Після того, як гігієнічна обробка рук проведена, витирати їх рушником не потрібно.
Обладнання для гігієнічних процедур
Для того щоб гігієнічна процедура була проведена згідно з усіма правилами і вимогами, необхідно наступне:
- проточна вода.
- у якого рівень рн нейтральний.
- умивальник зі змішувачем, що приводиться в дію без допомоги дотику долонь (ліктьовий спосіб).
- антисептичний засіб на спиртовій основі.
- рушники одноразового використання як стерильні, так і нестерильні.
- миючий засіб з антимікробною дією.
- гумові рукавички одноразового застосування (стерильні або нестерильні).
- засіб для догляду шкіри рук.
- побутові гумові рукавички.
- урна для використаного приладдя.
Обов’язкові вимоги
У приміщенні, де планується антимікробна обробка рук, умивальник повинен бути розташований в доступному місці. Він обладнується краном, через який надходить гаряча і холодна вода, спеціальним змішувачем. Конструкція крана повинна бути виконана таким чином, щоб розбризкування води було мінімальним. Гігієнічний рівень обробки рук передбачає максимальне зниження кількості мікроорганізмів на шкірі, тому поруч з умивальником доцільно встановлювати кілька дозаторів із засобами. В одному-рідке мило, в іншому — антимікробний препарат, ще одне має бути заповнене доглядають за шкірою рук засобом.
Руки не рекомендується сушити за допомогою сушарок електричного типу, так як вони все одно залишаться вологими, а прилад викликає повітряне завихрення, де можуть перебувати забруднені частинки. Всі резервуари із засобами повинні бути одноразовими. У лікарнях завжди потрібно мати кілька антисептичних препаратів для обробки рук, деякі з яких призначаються працівникам з підвищеною чутливістю шкіри.
Алгоритм проведення
Для всіх працівників закладів охорони здоров’я обов’язкова обробка рук на гігієнічному рівні. Алгоритм процедури очищення за допомогою мила наступний:
- видавлювання з дозатора необхідної кількості рідкого мила.
- протирання в режимі долоню об долоню.
- протирання однієї долоні руки об тильну сторону іншої.
- протирання внутрішніх поверхонь пальців по вертикалі.
- протирання тильною стороною пальців руки, складеної в кулак, долоні другий (те ж саме виконати з іншою рукою).
- протирання всіх пальців рук рухами по колу.
- протирання кожної долоні кінчиками пальців.
Хірургічна дезінфекція
Хірургічна дезінфекція рук потрібна для повного видалення флори з рук: резистентної, а також транзисторної. Це робиться для того, щоб інфекція не змогла передатися через руки. Як і гігієнічна обробка рук, хірургічна дезінфекція виконується за допомогою миття і протирання. Поширене використання розчинів на спирту через швидкого і спрямованої дії, оптимального сприйняття кошти шкірою, тривалого періоду дії, ефекту повного видалення мікроорганізмів.
Процес хірургічної дезінфекції включає в себе практично ті ж етапи, які передбачає обробка рук на гігієнічномуРівень. Алгоритм хірургічної антисептики:
- промити руки водою і мильним складом не менше двох хвилин.
- висушити руки, використовуючи одноразову серветку або рушник.
- обробити кисті, передпліччя, а також зап’ястя, не витираючи після цього руки.
- дочекатися повного висихання засобу, надіти стерильні рукавички.
Час впливу конкретного антисептичного препарату, його дозування та інші важливі параметри можна прочитати на етикетці кошти або ж в його інструкції. Перша обробка рук кожну робочу зміну повинна включати в себе етап очищення областей близько кожного нігтя за допомогою спеціальної м’якої щітки — стерильної і одноразової (або ж тієї, яка простерилізована способом автоклавування).
Обробка антисептиком
Антисептичний розчин — один з основних засобів боротьби з мікроорганізмами, яке включає в себе гігієнічна обробка рук. Алгоритм наступний:
- промивання рук у воді кімнатної температури з рідким милом, сушка одноразовим рушником.
- нанесення дезінфектанту розтираючими рухами, що знезаражує руки.
- з переплетеними пальцями масажувати тильні сторони кистей рук.
- зі широко розставленими, розтирати долоні.
- втирати засіб у великі пальці рук стиснутими долонями по черзі.
- розтирання передпліч мінімум 2 хвилини, максимум 3 хвилини, обробка нігтів і подногтевой області.
Кожен етап потрібно повторювати по 4-5 разів. Протягом всієї процедури потрібно стежити за тим, щоб руки не висихали. Якщо є необхідність, то наносять ще одну порцію дезинфікуючого препарату.
Гігієнічна обробка рук-обов’язковий процес дезінфекції для всього медичного персоналу, що контактує з пацієнтами або різними забрудненими лікарняними об’єктами. Для обробки використовується (спиртовий розчин) в етиловому спирті (70%). Крім цього, застосовують такі препарати:
- «октенісепт»»
- етиловий спирт з добавками, які ефективно пом’якшують шкіру.
- «октенидерм».
- «хемисепт».
- «хигеникс».
- «ізопропанол » — 60%.
- «октениман».
- » декосепт+».
- «велтосепт».
Перед проведенням гігієнічної обробки обов’язково потрібно знімати всі наручні аксесуари і прикраси. Не можна забувати про очищення рук за допомогою стерильної щітки, приділяючи особливу увагу нігтьової області. Процедура проводиться один раз на початку робочого дня.
Вимоги до гігієнічних засобів
Якщо резервуари для антисептичних засобів і мила не відносяться до одноразових, то повторне заповнення повинно проводитися тільки після того, як вони були ретельно продезінфіковані, промиті проточною водою і повністю висушені. Рекомендується використовувати дозатори, які працюють на фотоелементах або ж ті, засіб з яких видавлюється ліктьовим способом.
Всі використовувані антисептики, призначені для обробки шкіри, слід розташовувати у швидкій доступності на всіх етапах лікувального процесу. Якщо підрозділ спрямований на інтенсивний догляд за хворими, то ємності з антисептиками потрібно розміщувати в місцях, найбільш зручних для медичного персоналу, наприклад, біля ліжка пацієнта або ж поруч з входом в лікарняну палату. Рекомендується забезпечувати кожного працівника індивідуальною ємністю невеликого обсягу з антисептичним препаратом.
Розрізняють гігієнічну та хірургічну дезінфекцію. Гігієнічна дезінфекція рук має на меті нейтралізувати мікроби, що знаходяться на шкірі після контакту із зараженим об’єктом або є частиною природної флори шкіри.
Гігієнічна дезінфекція рук необхідна в наступних випадках: до і після контакту з пацієнтом, який повинен піддатися оперативному втручанню, після контакту з кров’ю, слиною. Така дезінфекція проводиться до надягання стерильних рукавичок. З цією метою використовують протирання шкіри спиртовмісним антисептиком або миття антисептичним милом.
Метою хірургічної дезінфекції рук є видалення транзисторної флори і резистентної флори з рук, щоб не допустити передачі інфекції через руки. Хірургічна дезінфекція також здійснюється двома способами: протиранням і миттям. Найбільш зручні і ефективні спиртові розчини, так як мають швидкістю дії, широким спектром впливу на мікроорганізми, добре сприймаються шкірою, мають тривалістю дії.
Техніка обробки рук спиртовмісним шкірним антисептиком
Втирайте антисептик для гігієнічної обробки рук! мийте руки тільки в разі присутності видимих забруднень! рухи кожного етапу повторюють по п’ять разів, постійно стежачи, щоб під час всієї обробки руки залишалися вологими. При необхідності використовують нову порцію дезинфікуючого розчину. В даний час для обробки рук використовується спиртовий розчин 0,5% хлоргексидину біглюконату в 70% етиловому спирті.
Техніка миття рук милом і водою
Мийте руки тільки в разі присутності видимих забруднень! у всіх інших випадках втирайте антисептик! руки миють в теплій проточній воді (кисті і передпліччя) з милом протягом 2 хв, потім протирають стерильною марлевою серветкою або рушником.
Наявність кілець і годин неприпустимо, стерильні щітки використовуються тільки для нігтів і застосовуються тільки один раз на початку робочого дня.
Надягання стерильних рукавичок і їх зняття також проводяться в певній послідовності:
Обробка операційного поля або місця ін’єкції. для обробки шкіри або слизової операційного поля застосовують йодонат, йодопірон, хлоргексидину біглюконат. Застосовувати настоянку йоду забороняється, так вона викликає опік.
Користування маскою
Обробляти руки до і після надягання і зняття маски
В процесі надягання маски уникати дотику до її передньої частини
Міняти кожні 2 години і в міру забруднення або промокання
При кожній інвазивної процедурі використовується нова маска
Забороняється повторне використання маски після зняття
Після зняття маска не повинна залишатися висіти на шиї
Захисні окуляри і лицьовий щиток, фартух, халат
Халат і шапочка повинні бути чистими і випрасуваними
Збір відходів класу а і б
Клас а – безпечні відходи лпу (не мають контакту з біологічними рідинами пацієнтів, інфекційними хворими, нетоксичні відходи-харчові відходи всіх відділень, крім інфекційних, неінфікований папір, будівельне сміття). Місця утворення: палати відділень лпу; адміністративно-господарські приміщення лпу; центральні харчоблоки, буфети відділень; позакорпусна територія лпу
Збір відходів класу а здійснюється в багаторазові ємності або одноразові пакети. Колір пакетів може бути будь-який, за винятком жовтого і червоного. Одноразові пакети розташовуються на спеціальних візках або всередині багаторазових контейнерів. Ємності для збору відходів і візки повинні бути промарковані » відходи. Клас а». Заповнені багаторазові ємності або одноразові пакети доставляються з використанням засобів малої механізації і перевантажуються в марковані контейнери, призначені для збору відходів даного класу, встановлені на спеціальному майданчику (приміщенні). Багаторазова тара після спорожнення підлягає миттю та дезінфекції.
Для організацій, що мають випуск господарсько-побутових стічних вод в загальноміську систему каналізації, кращою системою видалення відходів харчової сировини і готової їжі від харчоблоків і буфетів, є скидання харчових відходів в систему міської каналізації шляхом оснащення внутрішньої каналізації подрібнювачами харчових відходів (діспоузерами).
Тимчасове зберігання харчових відходів при відсутності спеціально виділеного холодильного обладнання допускається не більше 24 годин.
Великогабаритні відходи класу а збираються в спеціальні бункери для великогабаритних відходів. Поверхні і агрегати великогабаритних відходів, що мали контакт з інфікованим матеріалом або хворими, піддаються обов’язковій дезінфекції перед їх приміщенням в накопичувальний бункер.
Клас б – небезпечні відходи(ризиковані)(потенційно інфіковані відходи-матеріали та інструменти, забруднені біологічними рідинами, виділення пацієнтів, патологоанатомічні відходи, органічні операційні відходи, відходи інфекційних відділень, мікробіологічних лабораторій, що працюють з 3-4 класами патогенності, біологічні відходи віваріїв). Місця утворення: операційні; реанімаційні; процедурні; перев’язувальні; інфекційні; шкірно-венерологічні відділення лпу; мед. І патолого-анатомічні лабораторії.
Відходи класу бЗбираються в одноразову м’яку (пакети) або тверду (непрокаливаемую) упаковку (контейнери) жовтого кольору або мають жовту маркування.
М’яка упаковка (одноразові пакети) повинна бути закріплена на спеціальних стійках-візках або контейнерах.
Після заповнення пакета не більше ніж на 3/4, співробітник, відповідальний за збір відходів в даному медичному підрозділі зав’язує пакет або закриває його з використанням бирок-стяжок або інших пристосувань, що виключають висипання відходів класу б.тверді (непрокаливаемие) ємності закриваються кришками. Переміщення відходів класу б за межами підрозділу у відкритих ємностях не допускається.
При остаточній упаковці відходів класу б для видалення їх з підрозділу (організації) одноразові ємності (пакети, баки) з відходами класу б маркуються написом «відходи. Клас б » з нанесенням назви організації, підрозділу, дати та прізвища відповідальної за збір відходів особи.
Медичні відходи класу б з підрозділів в закритих одноразових ємностях (пакетах) поміщають в контейнери і потім в них переміщують на ділянку по поводженню з відходами або приміщення для тимчасового зберігання медичних відходів, до подальшого вивезення транспортом спеціалізованих організацій до місця знезараження/знешкодження. Доступ сторонніх осіб до приміщень тимчасового зберігання медичних відходів забороняється.
Патологоанатомічні та органічні операційні відходи класу б (органи, тканини) підлягають кремації (спалюванню) або захороненню на кладовищах у спеціальних могилах на спеціально відведеній ділянці кладовищ. Знезараження таких відходів не потрібно.
Схожа інформація.
